Narrating Transitions: Ukrainian Refugee Adolescents and Their Families between Discontinuity and Reconfiguration in Switzerland

This interdisciplinary research project combines cultural analysis and migration studies within the field of Eastern European studies. Central to the analysis is the contrast between the Swiss dual apprenticeship model – grounded in Beruflichkeit – and the Ukrainian educational model that favours theory-based education and university degrees. The approach positions pathway choices of Ukrainian refugee adolescents and their families as sites where concepts collide and transform, generating third spaces that belong wholly to neither system. Drawing on Mieke Bal's framework of travelling concepts, the research analyses how concepts such as Beruf(lichkeit) or професія (profesiya) acquire fundamentally different meanings in Ukrainian and Swiss contexts. Bhabha's third space framework is applied alongside Bal's travelling concepts to analyse how families navigate and transform concepts between systems. Ukraine's wartime digital education infrastructure represents a pioneering example of transnational digital nation-building. Through examination centres in 34 countries, including Switzerland, displaced youth can take Ukraine's National Multi-Subject Test for university admission without returning home, maintaining institutional ties while forging hybrid pathways that generate additional third spaces.

War-induced displacement generates multiple, simultaneous and cascading transitions: cultural and linguistic reorientation; navigation among historically shaped and divergent understandings of education, profession, and work; and legal-temporal insecurity. These multifaceted transitions become particularly narratable when adolescents navigate post-compulsory pathways under Status S, when neither permanent integration nor return is guaranteed.

The dissertation project uses problem-centred interviews with three adolescent groups and their parents—VET/apprenticeship students, Gymnasium students, and students enrolled in online classes at Ukrainian universities while residing in Switzerland—to generate focused biographical narratives that capture moments when concepts collide across cultural frameworks. Expert interviews with vocational guidance staff, Ukrainian associations, and mediators provide institutional perspectives that contextualise family narratives and examine cultural translations between systems. Using cultural-analytical methods on these narratives reveals migratory realities inaccessible to demographic, labour-market, and policy-oriented approaches, thereby advancing cultural analysis in migration and Eastern European studies by integrating macro-structural and micro-individual approaches and examining travelling concepts in refugees' lives under conditions of institutionalised temporariness — and, in doing so, deepening the understanding of displacement as a process of multiple, simultaneous and cascading transitions.

Interviews - Setting and participation

The study conducts two types of interviews: in-depth conversations and expert interviews. All interviews are conducted in person at the University of Zurich. Conversations in German or English last approximately 45 to 60 minutes; interviews with interpreter support (Ukrainian or Russian) take correspondingly longer. Interviews take place between August 2026 and January 2027.
Sign up to be interviewed Запис на розмову
 

Location & public transport:

Villa zur Hofegg (PLK), Plattenstrasse 54, 8032 Zürich
Tram 8 or 9 Kantonsschule | Tram 6 or 8 Plattenstrasse | Tram 3 Hottingerplatz

In-depth conversations with Ukrainian refugee adolescents (aged 15 and older) and their parents or legal guardians. The research welcomes adolescents whose educational path relates to the Swiss system, the Ukrainian system, or a combination of both — for example:

• Swiss VET/apprenticeship, Gymnasium, integration courses or bridge-year programmes
• distance learning at a Ukrainian university, or preparing for (or having completed) the National Multi-Subject Test (NMT)
• combining Swiss and Ukrainian pathways at the same time

Adolescents and parents are interviewed separately. The interviews are carried out in German or English; Ukrainian and Russian are also possible with interpreter support. Participants receive a Migros voucher as a token of appreciation.

Expert interviews with:

• Vocational guidance and career counselling professionals
• Representatives of Ukrainian associations and community organisations
• Cultural mediators and intercultural support professionals

All data are fully pseudonymised and handled in accordance with the University of Zurich's ethical guidelines. The interviews have been approved by the Ethics Committee of the Faculty of Arts and Social Sciences, University of Zurich (study no. 25.12.32; chair.ethics.committee@phil.uzh.ch). Participation is entirely voluntary and may be withdrawn at any time, without providing a reason, including after the interview.

If you or your organisation would like to participate or learn more, please get in touch: Jennifer Mazzarella-Konstantynova  jennifer.mazzarella@uzh.ch

About the researcher:

About: Jennifer Mazzarella

Contact: jennifer.mazzarella@uzh.ch | ORCiD: 0000-0002-8699-7192

Funding:
This research is supported by a UZH Candoc Grant (2026–2028) and a GRC Short Grant, University of Zurich.

Цей міждисциплінарний дослідницький проєкт поєднує культурний аналіз та міграційні дослідження в рамках східноєвропейських студій. Центральним елементом аналізу є протиставлення швейцарської моделі дуального навчання — заснованої на концепції Beruflichkeit — та української освітньої моделі, яка надає перевагу теоретичній освіті та університетським ступеням. Такий підхід розглядає вибір освітнього шляху підлітків-біженців з України та їхніх сімей як простори, де концепції стикаються й трансформуються, створюючи "треті простори", що не належать повністю до жодної з систем. Спираючись на концепцію "мандрівних концепцій" Міке Бал, дослідження аналізує, як такі поняття, як Beruf(lichkeit) або "професія" (profesiya), набувають принципово різних значень в українському та швейцарському контекстах. Концепція "третього простору" Бхабхи застосовується разом із концепцією "мандрівних концепцій" Бал для аналізу того, як сім’ї орієнтуються в цих системах та трансформують концепції між ними. Інфраструктура цифрової освіти України в умовах війни є новаторським прикладом транснаціонального цифрового державотворення. Завдяки екзаменаційним центрам у 34 країнах, зокрема у Швейцарії, переміщені молоді люди можуть складати Національний багатопредметний тест України для вступу до вищих навчальних закладів, не повертаючись додому, підтримуючи інституційні зв’язки та водночас формуючи гібридні шляхи, що створюють додаткові "треті простори".

Вимушене переселення, спричинене війною, породжує численні, одночасні та каскадні переходи: культурну та мовну переорієнтацію; навігацію між історично сформованими та розбіжними уявленнями про освіту, професію та працю; а також правову та часову нестабільність. Ці багатогранні переходи стають особливо наочними, коли підлітки обирають шляхи після закінчення обов’язкової освіти в рамках статусу S, коли ні постійна інтеграція, ні повернення не гарантовані.

У дисертаційному проєкті використовуються проблемно-орієнтовані інтерв’ю з українськими підлітками-біженцями та їхніми батьками для створення цілеспрямованих біографічних наративів, що фіксують моменти зіткнення концепцій у різних культурних рамках. Замість роботи з фіксованими групами, дослідження відстежує, як підлітки позиціонують себе стосовно швейцарських, українських та гібридних освітніх шляхів. Експертні інтерв’ю з працівниками служб професійної орієнтації, представниками українських асоціацій та медіаторами додають інституційні перспективи, що контекстуалізують сімейні наративи та проливають світло на культурний переклад між системами.

Застосування культурно-аналітичних методів до цих наративів висвітлює ті аспекти міграції, які не враховуються в демографічних, ринкових та політично орієнтованих дослідженнях. Проєкт поєднує макроструктурні та мікроіндивідуальні перспективи й простежує, як концепції проникають у життя біженців в умовах інституціоналізованої тимчасовості, розглядаючи переміщення як процес, що складається з багатьох переходів одночасно.

Інтерв’ю — умови проведення та участь

У рамках дослідження проводяться два типи інтерв’ю: поглиблені бесіди та інтерв’ю з експертами. Усі інтерв’ю проводяться особисто в Цюрихському університеті. Бесіди німецькою або англійською мовою тривають приблизно від 45 до 60 хвилин; інтерв’ю за участю перекладача (українською або російською мовою) тривають відповідно довше. Інтерв’ю відбуватимуться в період з серпня 2026 року по січень 2027 року.

Місцезнаходження та громадський транспорт:

Villa zur Hofegg (PLK), Plattenstrasse 54, 8032 Цюрих
Трамвай № 8 або 9 "Kantonsschule" | Трамвай № 6 або 8 "Plattenstrasse" | Трамвай № 3 "Hottingerplatz"

Поглиблені бесіди з підлітками-біженцями з України (віком від 15 років) та їхніми батьками або законними опікунами. До участі в дослідженні запрошуються підлітки, чий освітній шлях пов’язаний зі швейцарською системою, українською системою або поєднанням обох — наприклад:

• швейцарська професійно-технічна освіта/стажування, гімназія, інтеграційні курси або програми "перехідного року"
• дистанційне навчання в українському університеті або підготовка до (або складання) Національного багатопредметного тесту (НМТ)
• одночасне поєднання швейцарського та українського освітніх шляхів

Підлітки та батьки опитуються окремо. Інтерв’ю проводяться німецькою або англійською мовами; також можливі інтерв’ю українською та російською мовами за підтримки перекладача. Учасники отримують подарунковий сертифікат Migros на знак вдячності.

Експертні інтерв’ю з:

• фахівцями з професійної орієнтації та кар’єрного консультування
• представниками українських асоціацій та громадських організацій
• Культурними посередниками та фахівцями з міжкультурної підтримки

Усі дані повністю псевдонімізовані та обробляються відповідно до етичних принципів Цюрихського університету. Інтерв’ю схвалено Етичним комітетом факультету мистецтв та соціальних наук Цюрихського університету (№ дослідження 25.12.32;chair.ethics.committee@phil.uzh.ch ). Участь є повністю добровільною, і її можна припинити в будь-який момент без пояснення причин, у тому числі після інтерв’ю.

Якщо ви або ваша організація бажаєте взяти участь або дізнатися більше, будь ласка, зв’яжіться з: Дженніфер Маццарелла-Константинова · jennifer.mazzarella@uzh.ch

Фінансування: Це дослідження підтримується грантом UZH Candoc (2026–2028) та короткостроковим грантом GRC Цюрихського університету.

Дженніфер Маццарелла-Константинова — аспірантка за спеціальністю "Культурний аналіз" в Інституті слов’янських та східноєвропейських досліджень (ISOS) Цюрихського університету під керівництвом проф. д-ра Сільвії Сассе (Цюрихський університет) та проф. д-ра Томаса Дейсінгера (Констанцський університет). Її дослідження спираються на педагогіку, історію професійної освіти та навчання (VET) і вищої освіти, міграційні дослідження, східноєвропейські студії та культурний аналіз.

Вона працювала науковим співробітником та асистентом з викладання та досліджень в Інституті освіти Цюрихського університету (UZH), де досліджувала історичну інституціоналізацію та освітню орієнтацію професійного, академічного та кар’єрного консультування у Швейцарії; трансформацію колишніх вищих економічних та адміністративних шкіл (Höhere Wirtschafts- und Verwaltungsschulen, HWVs) у університети прикладних наук у Швейцарії; а також проводила дослідження у сфері вищої освіти. Дженніфер викладала на бакалаврському та магістерському рівнях, а також у рамках програм додаткової професійної кваліфікації для викладачів професійного бакалаврату. Вона також має понад 14 років досвіду роботи в галузі початкової освіти, зокрема на керівних посадах у школах. Наразі вона представляє наукових співробітників середньої ланки в університетських та факультетських комітетах Університету Цюріха (UZH).

Її докторська робота виникла з давнього інтересу до історії, державотворення, освітніх систем, управління, політики та перехідних процесів, а також із питання, яке зародилося ще задовго до того, як стало академічним: що визначає те, як люди пристосовуються, коли зіштовхуються культурні системи? Виросла поблизу Пойнт-Альфи — одного з найважливіших у стратегічному плані об’єктів часів Холодної війни — та маючи тісні родинні зв’язки з Україною, вона на власні очі бачила як наслідки геополітичного розколу, так і те, як люди навчилися орієнтуватися у цілком новій культурній та політичній логіці, що виникла внаслідок цього. Ці переживання розриву та перебудови тепер знаходять своє теоретичне втілення в її дослідженнях.

Контакт:jennifer.mazzarella@uzh.ch | ORCiD: 0000-0002-8699-7192